ІV ст. до нашої ери.
Перегородчасті емалі на скані слугують оздобленням вишуканим золотим прикрасам, які виготовляють грецькі майстри на замовлення найвищої скіфської знаті.
ІІ ст. до нашої ери — І ст. нашої ери.
Емаль присутня на багатьох виробах із золота. На елементах одягу та символах влади фараона, перегородчаста емаль застосовується разом з дорогоцінним камінням.
ІІ-ІV століття нашої ери.
Вироби із виїмчастою емаллю на бронзі з'являються на території Придніпров'я. Техніка була запозичена у римлян, які в свою чергу перейняли її в провінціях Галлії та Британії.
VI-XIII ст. нашої ери.
Емаль переважно використовується в іконах. Це перегородчасті емалі на золоті.
X-XIII cт. нашої ери.
Довершені золоті вироби світського призначення із різнобарвною перегородчастою емаллю: колти, рясни, діадеми і барми за своєю красою можуть конкурувати з візантійськими творами.
ХV-XVI ст.
Виникнення живописної емалі. Також виникає техніка гризайль. Емаль застосовується для ікон і різноманітних світських виробів, переважно посуду.
ХVІІІ ст.
Мабуть найбільш широка палітра кольорів емалі від найтонших пастельних до контрастних і дзвінких. Домінує техніка розписних емалей. Переважають вироби релігійного призначення.
Кінець ХІХ — початок ХХ ст.
Емаллю оздоблюють світські вироби - прикраси і годинники. Дуже популярною є техніка гільоширу. Розпочато виотовлення промислової емалі.
Наш час.
Святковість, радість і тепло дарують створені за допомогою вогню, скла і металу блискучі, фактурні й переливчасті, яскраві і глибокі за кольором твори Юлії Бородай, що стануть гідним оздобленням найвибагливішому інтер’єру.
