Щоб переглянути цю сторінку має бути встановлений свіжий Adobe Flash Player.

Юлія Бородай — відомий емальєр. Організатор проектів, присвячених мистецтву живописної емалі. Член Національної спілки художників та Спілки рекламістів України. Викладач Київського національного університету будівництва і архітектури. Кандидат мистецтвознавства.

Освіта: Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, м. Київ

Персональні виставки:

2002 галерея "Майстерня", м. Київ

2004 "Сад моїх мрій",
галерея "Арт-блюз",
м. Київ

2005 "Біля тебе", галерея "Срібні дзвони", м. Київ

2005 "Простір 13-31",
галерея "Гончарі",
м. Київ

2005 галерея "Тадзіо", м. Київ

2006 Палац мистецтв, м. Львів

2006 "Чайний клуб", м. Київ

2007 "Колекція квіткової королеви". Музей українського
народного
декоративного
мистецтва,
м. Київ

Основні групові виставки:

1995 виставка емалі в рамках Днів української культури у Франції, м. Париж.

1995 4-та виставка сучасної художньої емалі, Всеросійський музей декоративно-прикладного і народного мистецтва, м. Москва, Росія

1996 міжнародна виставка декоративного мистецтва, м. Дайдесхайм, Німеччина

1997 міжнародна виставка "Художня емаль", м. Ярославль, Росія

1998 виставка творів сучасних майстрів, музей НБУ, м. Київ

1999 виставка емалі в рамках ІХ фестивалю "Слов'янський базар", галерея "Колта", м. Київ

1999 виставка емалі, Американський торговий центр, м. Київ

2002 "Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен", м. Київ

2004 30-та міжнародна виставка емалі, палац культури ім. Ердеї Ференца, м. Кечкемет, Угорщина

2006 "Сучасне ювелірне мистецтво України", Музей історичних коштовностей України, м. Київ

2007 "Арт-салон 2007", Центральний будинок художника, м. Москва, Росія

Роботи автора знаходяться в фондах дирекції виставок Міністерства культури та мистецтв України, в музеях України, Угорщини та Іспанії, в приватних колекціях України, Росії, Франції, Німеччини, Канади та США.

Катерина Липа “Плин кольорового часу”

Ukrainian, № 1, 2005, с. 54-57

Мінливість емалей та непередбачуваність ефектів, які вони створюють, стали для Юлії Бородай дивовижним засобом спостереження за несталістю швидкоплинного часу. Тож не дивно, що в її доробку чимало годинників та календарів. Показують вони не час, а настрої, кольори й відчуття в різні години чи пори року. В роботі "Вечірній час" цифри на годиннику втрачають своє справжнє значення, адже й без них зрозуміло, що надворі - імлисто-загадкові надвечірні сутінки. А календар Юлії складають чотири барвисті піраміди, які "показують" не місяць чи день, а одразу цілу пору року. Тож власник цього твору може стати повелителем часу: поставив на видноті зеленкувато-блакитну весняну піраміду, і хоч там що відбувається за вікном, а в його помешканні вже напевне настане весна. А ще є серія емалей "Пори року", "Осінній натюрморт", "Вечірні враження", в яких художниця визначає емоційно-кольорові орієнтири часу, котрий втрачає свою лінійність, роздрібнюється на фрагменти, і врешті вже не час приносить чи, навпаки, стирає почуття, а почуття й настрої визначають час, у якому хочеться жити зараз.